Незвичайний день — прощання з початковою школою. Швидко промайнули літа, і ось четвертокласники зібралися на своє останнє родинне свято в початковій школі. 

Сумне воно і радісне. Сумне тому, що діти залишають початкову школу, свій перший клас, де вони навчались, а радісне тому, що піднімаються випускники на одну сходинку — переходять до п’ятого класу. Усе має початок і кінець. Не можна сказати, що закінчується дитинство наших дітей. Однак сьогоднішній день проводить невидиму межу між дитинством і юністю.

І щоб піднятися вище, до другого етапу навчання, до 5 класу, вони створили... «Машину часу!»

"Не забудемо ніколи початкової ми школи..."

"Вчителько перша, моя незабутня, ви нам відкрили дороги в майбутнє..."

Хтось вчився відмінно, хтось задачі розв'язував найкраще, хтось старався найбільше, хтось каліграфічно писав, хтось найвиразніше читав, хтось малюнки творив, хтось фігурки ліпив, а, отже, ВСІ удостоїлися високого звання МЕДАЛІСТИ!!!

"Прийміть хліб, сіль і дітей наших та ведіть далі по Країні Знань"

Чотири роки разом - так приємно.

і ось прощання - це вже певно,

Що ждуть канікули і літо.

Прощай, дитинство, краще в світі!
 

Перший шкільний вальс... Прощальний...Випускний...