Д.п.н. Лук’янова Л.Б.
Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих АПНУ, Україна
Концептуальні положення освіти дорослих
Представлений проект Концепції освіти дорослих в Україні є проміжним варіантом, саме тому у назві ми визначили його як Концептуальні положення. Уперше їх було оприлюднено автором на засіданні бюро відділення професійної освіти і освіти дорослих Академії педагогічних наук України 3 березня 2009 р. За результатами обговорення було прийнято рішення схвалити проект та створити робочу групу щодо подальшого доопрацювання Концепції.
Структура концепції
1. Основні поняття.
2. Загальні положення.
3. Стан та проблеми сучасної освіти дорослих.
4. Мета, завдання та принципи Концепції.
5. Основні напрями формування концепції освіти дорослих:
ü у сфері правового забезпечення
ü у сфері управління
ü у сфері організаційного та науково-методичного забезпечення
ü у сфері економічного забезпечення
6. Фінансове забезпечення та етапи реалізації концепції.
7. Очікувані результати.
1. Основні поняття
Освіта дорослих – пролонгований процес і результат розвитку людини (особистості, громадянина, індивідуальності, фахівця), що відбувається упродовж усього життя, завдяки якому дорослі розвивають свої здібності або підвищують професійну кваліфікацію.
Дорослість – етап онтогенезу, для якого характерні найвищий рівень розвитку духовних, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей людини. На цьому етапі виникають специфічні особливості Я-концепції, спонукальної та емоційної сфер особистості, змінюється спосіб життєдіяльності (створення сім'ї, сімейні стосунки, батьківські функції, кар’єра, творчі досягнення тощо).
Зміст освіти дорослих – обумовлені цілями і потребами суспільства вимоги до системи знань, умінь і навичок, світогляду, громадських і професійних якостей спеціаліста, що формуються у процесі андрагогічно орієнтованого навчання із урахуванням перспектив розвитку науки, техніки, технологій і культури.
Дорослий учень – особа дієздатного віку, соціально зріла, у цілому сформована особистість, яка у різний спосіб поєднує навчальну діяльність із зайнятістю у сфері оплачуваної праці. Для неї навчання не є основним видом діяльності, оскільки відбувається одночасно, паралельно з іншим видом діяльності (професійною та ін.), сімейним життям. До дорослих учнів належать: учні вечірньої заочної, загальноосвітньої школи, які працюють; студенти вечірнього й заочного відділень у закладах середньої і вищої професійної освіти; аспіранти-заочники; особи, які проходять той або інший курс за дистанційною формою навчання; ті, хто опановує професію на робочому місці; слухачі курсів й інститутів підвищення кваліфікації; особи, які проходять підготовку або перепідготовку у зв’язку із змінами у змісті їхніх трудових функцій; особи, які опановують нову професію в курсовій або іншій формі; учасники програм рольової освіти; учасники програм неформальної освіти, що мають аматорське спрямування; особи, які займаються керованою самоосвітою.
Навчальна діяльність дорослого – цілеспрямований процес, у ході якого набуваються нові знання, формуються вміння, розширюється й поглиблюється усвідомлення життєвих явищ і процесів, збагачуються здібності особистості та її творчий потенціал.
Технології навчання дорослих – способи реалізації змісту освіти дорослих, оптимальні й ефективні для віку та фізичного стану дорослої людини, що передбачають взаємодію змістової, процесуальної, мотиваційної, організаційної складових. Вони сприяють диференціації та індивідуалізації освітніх програм на основі врахування набутих раніше знань і професійного досвіду людини, активізації діяльності, розкриттю потенціальних можливостей, виробленню практичних навичок для розв’язання конкретних задач, оцінюванню ступеня засвоєння матеріалу тощо.
Андрагог – організатор навчання дорослих, консультант, співавтор індивідуальної програми навчання, який поєднує у своїй професійній діяльності й інші функції (надає допомогу у поновленні мотивації до навчальної і професійної діяльності, володіє змістом як андрагогічної, так і професійної діяльності, тих хто навчається, методологією андрагогічного супроводу самоосвіти дорослих (цільове підвищення кваліфікації, випереджене навчання основам науково-дослідної роботи, допомога у створенні проектів професійного й особистісного розвитку тощо).
2. Загальні положення
Розробка концепції освіти дорослих (далі Концепції) як складової освіти впродовж життя детермінується необхідністю оновлення й осучаснення соціально-економічних й духовних умов розвитку українського суспільства. Наразі актуалізувалася нагальність розширення сфери освітніх послуг, що надаються дорослому населенню, проведення спеціальних досліджень, здійснення комплексного аналізу ринку освітніх послуг. Ці процеси відбуваються із урахуванням особливостей і потреб дорослої людини на акмеологічних засадах, що передбачає врахування закономірностей і механізмів розвитку людини на етапі її зрілості, й особливо при досягненні найбільш високого ступеня цього розвитку.
Доцільність розроблення Концепції ґрунтується на урахуванні сучасного світового досвіду, де провідним соціальним інститутом, який здійснює адаптацію населення до змінюваних умов, є система освіти дорослих.
Положення концепції ґрунтуються на об’єктивних змінах в освітній сфері і досягненнях науки у контексті розуміння особистості у власній життєдіяльності, принципових відмінностях між дорослою і недорослою людиною взагалі й у процесі навчання зокрема. Процес цілепокладання не обмежується розв’язанням виключно навчальних задач, а відбувається у широкому контексті цілей і проблем професійної діяльності тих, хто навчається, оскільки передбачає розвиток теоретичного мислення, формування комунікативних, креативних і рефлексивних здібностей.
Основними передумовами розробки Концепції є сучасні процеси становлення демократичної, правової, соціальної держави, розвиток громадянського суспільства, інтеграція України до Європейського співтовариства, проведення освітньої реформи.
В умовах девальвації загальнокультурної компоненти освіти, превалювання прагматично-утилітарних тенденцій предметом культурологічного аналізу стає виявлення й обґрунтування культурних цілей і функцій освіти дорослих як сфери духовного виробництва, її соціального значення, ролі посередника між культурою й особистістю, яка здійснює вибір культурно-освітніх цінностей, культурних моделей, що сприятиме гармонізації і стабілізації сучасної соціокультурної ситуації.
Нагальність розвитку освіти дорослих детермінується необхідністю розв’язання таких суперечностей:
· між об’єктивною потребою розвитку навчання дорослих у системі формальної, неформальної (у т. ч. дистанційної) й інформальної освіти і відсутністю належного науково-методичного, нормативно-правового, організаційного забезпечення;
· між необхідністю врахування потреб ринку праці, вимог роботодавців, а також освітньо-культурних потреб дорослих, мотиваційних, ціннісних орієнтацій дорослих громадян щодо професійної й особистісної самореалізації та відсутністю сучасних технологій їхньої професійної підготовки і перепідготовки;
· між зрослими вимогами роботодавців до рівня професійної компетентності дорослих працівників і відсутністю комплексної науково обґрунтованої системи організації їхньої професійної перепідготовки.
Освіта дорослих як важлива складова неперервної освіти покликана сприяти науковому, соціальному й економічному розвитку, демократії, екологічно сталому розвитку суспільства, в якому на зміну жорстким конфліктам прийдуть діалог і культура світу, засновані на справедливості.
Освіта дорослих є чинником, який забезпечує безпосередній процес розвитку особистості й визначає шляхи реалізації та оновлення цього процесу. Її сутність передбачає не лише наявність економічного підґрунтя, а й реалізацію морально-розвивальної функції, що передбачає всебічний прогрес розвитку особистості у період її самостійного життя шляхом поступового збагачення попередньо набутих знань і вмінь..
В умовах структурної перебудови економіки й активного переходу України на ринкові умови дедалі більшої актуальності набуває формування здатності і готовності населення нашої країни адаптуватися до нових і несподіваних ситуацій. Царина освіти дорослих має враховувати специфіку українського менталітету, яка є даністю, сформованою упродовж тривалого розвитку вітчизняної історії і культури, та сучасний світовий досвід. Адже відродження багатоваріантних соціокультурних традицій, збагачених вітчизняним досвідом, а також досвідом світового розвитку, призводить до формування поліфонічного суспільства, в багатстві й різноманітності соціальних структур якого реалізуються глобальні тенденції (економічна, соціальна та ін.). Відтак без урахування української специфіки, особливостей нашого соціального, морального, регіонального, культурного, психологічного досвіду не можна розробляти плани перебудови суспільства, господарства, культури, розбудовувати стратегію і методологію освіти дорослих.
Концепція розроблена у відповідності з рішеннями П’ятої міжнародної конференції освіти дорослих (Гамбург, Німеччина, 14-18 липня, 1997 р.); Міжнародної ради з освіти дорослих (Дамаск, Сирія, 22-26 вересня, 2000 р.); Міждержавної програми реалізації Концепції формування єдиного (спільного) освітнього простору співдружності Незалежних Держав (29 листопада. 2001 р.); Софійської конференції освіти дорослих (Софія, 9 листопада, 2002 р.); Концепції розвитку дорослих у країнах-учасниках Співдружності Незалежних Держав (Москва, 25 травня 2006 р.) та з урахуванням положень Модельного закону «Про освіту дорослих» (7 грудня 2002 р.).
3. Стан і проблеми сучасної освіти дорослих
ü Освіта дорослих – феномен, характерний для високорозвинених країн світу. Її доцільність є загальновизнаним фактом, оскільки переважна більшість країн у певному сенсі своїм технологічним, соціокультурним і економічним прогресом зобов’язані освіті дорослих. Так само як і вектор свого подальшого соціально-економічного зростання вони репрезентують через її розвиток.
ü У ХХІ ст. освіта дорослих набуває надзвичайно важливого значення. Поступово відбувається її змістове й організаційне відокремлення, яке виявляється у збільшенні мережі установ і закладів, орієнтованих виключно на задоволення культурно-освітніх потреб дорослих, урізноманітненні пропонованих ними програм, що істотним чином відрізняються від тих, що реалізуються у дитячійта юнацькій освіті.
ü На сучасному етапі розвитку суспільства йдеться про три види освітньої діяльності дорослих: формальна освіта, яка завершується видачею загальновизнаного диплома або атестата; неформальна освіта – здійснюється в освітніх установах або громадських організаціях (клубах, гуртках), а також під час індивідуальних занять з репетитором, тренером й зазвичай не супроводжується отриманням документа; інформальна освіта – індивідуальна пізнавальна діяльність (життєвий досвід), яка супроводжує повсякденне життя та необов’язково має цілеспрямований характер.
ü Філософсько-педагогічна ідея неперервної освіти передбачає цілепокладання як сукупність декількох змістових складових. По-перше, пролонговане цілеспрямоване засвоєння особистістю соціокультурного досвіду із використанням усіх ланок освітньої системи. По-друге, дотримання принципів організації чинної системи освіти, освітньої політики, спрямованої на створення умов для навчання людини впродовж усього її життя. По-третє, забезпечення логічного взаємозв’язку і наступності різних ланок освіти. Особливий акцент в освіті дорослих зроблено на підвищенні кваліфікації, перепідготовці кадрів у процесі зміни професії, адаптації до зміни соціальних умов, тобто процесах, які відбуваються за межами базової освіти.
ü За даними вікової психології, людина в усі періоди життя здатна набувати нові знання і розширювати світогляд, а у процесі трудової діяльності за певних умов спроможна й повинна оволодівати новими і суміжними професіями. Розвиток особистості дорослої людини відбувається на тлі зростання її самостійності, свободи і відповідальності, розвитку індивідуальності (неповторності), творчого ставлення до дійсності й власного життєвого шляху, а також посилення соціально-духовної інтегрованості людини, соціальної відповідальності, збагачення форм її життєдіяльності.
ü За даними світової статистики, загальна кількість дорослих, які навчаються, починає перевищувати сумарну кількість учнів в інституціях дитячої і юнацької освіти. Відповідно до соціальних прогнозів міжнародних організацій, у ХХІ ст. освіта дорослих відіграватиме важливу роль у контексті забезпечення сталого й збалансованого прогресу особистості, суспільства.
ü Теоретичні дослідження щодо організації та інтернаціональної взаємодії неперервної освіти дорослих очолюють Інститут освіти ЮНЕСКО (Гамбург) і міжнародний інститут планування освіти (Париж). Значний внесок у поширення освіти дорослих на світових теренах відбувається за сприяння Міжнародного інституту освіти (США), Швейцарської організації освіти дорослих, Міжнародного педагогічного центру у Франції, Національного інституту освіти дорослих у Великій Британії, Міжнародного інституту педагогічних досліджень у Гамбурзі. Важливість державної підтримки освіти дорослих визнається у структурах багатьох пострадянських країн. Зокрема виголошено правові основи для розробки і реалізації загальнодержавної політики в галузі освіти для дорослих, що сприятиме створенню у країнах співдружності ефективної системи неперервної освіти, яка забезпечує професійне удосконалення і розвиток особистості впродовж життя (Модельний закон «Про освіту дорослих» (2002 р.).
ü Громадянами розвинених зарубіжних країн усвідомлено сутність загальноосвітньої і загальнокультурної (загальнорозвивальної) складової освіти дорослих, оскільки для ефективної виробничої діяльності людина повинна добре володіти не тільки професійними навичками, але й бути культурною, високоморальною, психологічно й технологічно грамотною, повною мірою відчувати себе особистістю, повноправним членом суспільства. У розвинених країнах світу (США, Франція, Канада, Швеція, Японія, Іспанія) розроблено систему дієвих заходів, що покликані сприяти розвитку освіти дорослих. Зокрема, прийнято законодавчі акти, визначено шляхи розвитку, джерела фінансування і підтримки освіти дорослих та ін.
ü Найбільшими проблемами, які вимагають негайного розв’язання у царині освіти дорослих в Україні, є передусім створення системи як такої. Вона вимагає розробки підходів щодо визнання і сертифікації формальної, неформальної та інформальної освіти дорослих, ключовим компонентом яких має стати система акредитації й оцінювання попереднього досвіду і знань особистості.
ü Органи влади усіх рівнів мають визнати освіту дорослих як невід’ємну складову вітчизняної системи освіти із подальшою розробкою комплексу відповідних заходів у контексті політики і практики у сфері неперервної освіти. У переліку пріоритетних задач Міністерства освіти і науки України має бути передбачено створення місцевих, регіональних і національних рамок і структур, необхідних для розвитку, координації, управління якістю й фінансування освіти дорослих.
ü Актуальним залишається питання розробки критеріїв потреб, планування, контролю, звітності, а також вивчення міжнародного досвіду освіти дорослих. Зазначене вимагає створення системи добору статистичної інформації щодо освіти дорослих на місцевому, регіональному й національному рівнях.
ü Тенденції розвитку сучасної освіти дорослих пов’язані передусім із посиленням її змістового (урізноманітнення форм, методів навчання) й організаційного (збільшення мережі закладів) відокремлення від традиційної освіти. Отже, ґрунтовного системного аналізу вимагає проблема добору доцільних форм і методів навчання дорослих відповідно до мети, що постає перед дорослим учнем.
ü Для задоволення зрослих освітніх потреб має розвиватися співробітництво між державними установами, недержавними організаціями і соціальними партнерами.
ü Важливою проблемою є також створення державних центрів з підготовки, підвищення кваліфікації й перепідготовки андрагогів (організаторів процесу навчання дорослих), що сприятиме підвищенню рівня компетентності спеціалістів, які працюють з дорослим населенням.
ü Актуалізувалася необхідність створення факультетів і кафедр андрагогіки в усіх закладах вищої педагогічної освіти і в установах перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників освіти, а також введення спеціальності «Андрагогіка» у перелік спеціальностей післядипломної професійної освіти.
ü Освіта дорослих має ґрунтуватися на засадах відкритості, саморозвитку на основі нових принципів, орієнтованих на соціально-економічні зміни у суспільстві, наявність відмінностей між навчальною і професійною діяльністю дорослих.
ü В умовах структурної перебудови економіки й активного переходу країни на ринкові умови, урахування позитивного зарубіжного досвіду дедалі більшої актуальності набуває здатність й готовність населення нашої країни адаптуватися до нових й неочікуваних ситуацій, що й визначає доцільність концепції освіти дорослих.
4. Мета, завдання і принципи Концепції
Мета Концепції полягає у формуванні цілісної, відкритої, гнучкої національної системи освіти дорослих, що охоплює формальну, неформальну та інформальну освіту й спрямовується на задоволення освітніх поточних і перспективних потреб особистості, що сприятиме її всебічному розвитку, адаптації до постійно змінюваних соціально-економічних умов існування.
Основні цілі освіти дорослих: розширення можливостей для освіти дорослих громадян; створення можливостей для постійного удосконалення особистості, її адаптації до соціально-економічних змін як у країні, так і світі; сприяння кожній особистості незалежно від вікової, статевої приналежності, освіти, набутої попередньо, та соціального досвіду відчувати себе активною рушійною силою суспільного прогресу.
Основні задачі освіти дорослих: розширення вибору освітніх послуг; розвиток міждержавного інформаційного обміну у сфері освіти дорослих; підвищення професійної компетентності; розширення міждержавного інформаційного обміну у сфері світи дорослих; забезпечення визнання кваліфікації, набутої у системі освіти дорослих, і мобільності трудових ресурсів.
Основні принципи освіти дорослих:
- визнання права на освіту у будь-якому віці як одного із провідних фундаментальних прав людини;
- орієнтація освіти дорослих на загальнолюдські цінності та ідеали гуманізму;
- системність розвитку;
- неперервність і наступність;
- доступність освіти;
- взаємодія і партнерство державних органів, недержавних і суспільних організацій;
- урахування специфіки освітніх потреб різних категорій дорослого населення;
- державна підтримка освіти дорослих.
Основні напрями розвитку освіти дорослих:
1. Створення правового, економічного й науково-методичного забезпечення системи освіти дорослих, що ґрунтується на андрогогічних засадах.
2. Розвиток національних державно-суспільних систем управління освітою дорослих.
3. Розширення доступності загальної і професійної освіти, інших освітніх програм для різних груп населення, у тому числі й безробітних, осіб із обмеженими можливостями, осіб третього віку, осіб, які за певних обставин позбавлені можливості бути активними учасниками соціального, економічного й культурного життя суспільства тощо.
4. Активізація просвітницької діяльності, спрямованої на підвищення загальної культури і соціальної активності дорослого населення.
5. Навчання дорослих шляхом надання їм широких можливостей отримувати доступ до усіх культурних установ, засобів масової інформації і нових інформаційних технологій, у тому числі:
· розвиток взаємодії між засобами інформації, новими інформаційними технологіями і навчанням дорослих;
· сприяння справедливому використанню інтелектуальної власності.
6. Підвищення умов і якості навчання дорослих шляхом:
· Створення умов для задоволення освітньо-культурних потреб особистості;
· забезпечення доступності, якості освіти;
· надання для навчання матеріально-технічних баз шкіл, коледжів і університетів.
7. Удосконалення підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів для системи освіти дорослих.
8. Покращення умов для професійного розвитку спеціалістів з освіти дорослих:
· підвищення відповідності освіти перспективі навчання впродовж усього життя;
· сприяння розвитку наукових досліджень з освіти дорослих, орієнтованих на практичну діяльність.
9. Розвиток змісту освіти дорослих з урахування актуальних проблем сучасного суспільства.
10. Розвиток механізму фінансування освіти дорослих.
11. Розвиток міжнародного співробітництва у галузі освіти дорослих.
5. Основні напрями формування Концепції освіти дорослих
У сфері правового забезпечення:
- розробка та удосконалення нормативно-правової бази, зокрема шляхом розроблення Закону України «Про освіту дорослих», внесення змін і доповнень до Законів України «Про вищу освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про зайнятість населення» та інших, зокрема, розробленням розділів, що описують цілі освіти дорослих, типи основних суб’єктів, їх права і обов’язки, характер взаємодії з державою, механізми координації між різними провайдерами, а також принципи і схеми отримання коштів із бюджету;
- законодавче закріплення вимог щодо координації і взаємодії різних суб’єктів діяльності у сфері освіти дорослих;
- визнання права людини на освіту впродовж життя, на доступ до освітніх й інформаційних ресурсів усіх видів;
- визнання суспільної корисності освіти дорослих і закріплення гарантій її розвитку через виокремлення спеціальних статей бюджету, розробки методики фінансової підтримки найбільш «віддалених» від системи освіти соціальних груп; забезпечення доступності освітніх послуг для усіх дорослих громадян України незалежно від рівня освіти, набутої раніше, прибутків і місця проживання;
- розробка пропозицій щодо внесення змін і доповнень до чинного законодавства, яким регулюються можливості здійснення підвищення кваліфікації, перенавчання, надання додаткових освітніх послуг;
- розробка на законодавчому рівні гарантійної підтримки неформальної освіти дорослих, у тому числі у сфері культурної, громадянської, політичної і екологічної освіти тощо;
- розробка і введення до класифікатора професій професії «Андрагог»; розроблення й забезпечення реалізації ефективного механізму державного замовлення на підготовку педагогічного персоналу для роботи з дорослими у вищих педагогічних навчальних закладах ІІІ-ІУ рівнів акредитації;
- внесення змін і доповнень до чинних нормативно-правових актів щодо оптимального спрощення умов і процедури ліцензування діяльності навчальних закладів, де надають освіту педагогам-андрагогам, з метою забезпечення їх оперативного і гнучкого реагування на попит освітніх закладів, які навчають дорослих, а також підприємств, організацій і установ, що здійснюють підвищення кваліфікації, надають додаткову освіту своїм працівникам;
- розробка і забезпечення реалізації стратегії децентралізації в управлінні освітою дорослих, де провідна роль у визначенні пріоритетів, організації і управління віддається регіональній і місцевій владі, зокрема у питаннях неформальної і додаткової освіти дорослих.
У сфері управління
- створення інституції з незалежного оцінювання якості знань, умінь і навичок, набутих у закладах неформальної освіти й інформальним шляхом;
- розробка механізму державно-громадського управління системою освіти дорослих та забезпечення ефективних зв’язків між освітніми установами і ринком праці;
- створення та забезпечення ефективної системи соціального партнерства з питань неформальної та інформальної освіти дорослих на національному і регіональному рівнях.
У сфері організаційного та науково-методичного забезпечення:
- розробка професійних стандартів, заснованих на компетенціях, з метою забезпечення якості освіти дорослих;
- організація психолого-педагогічного, науково-методичного, соціального, інформаційного супроводу освіти дорослих;
- подальше удосконалення процедур щодо доступності освіти впродовж життя і визначення професійно значимих і непрофесійних цілей освіти дорослих;
- створення Інституту освіти дорослих з метою забезпечення державної підтримки наукових досліджень у даній галузі;
- створення в Академії педагогічних наук України підрозділу з питань організаційного, науково-методичного забезпечення системи освіти дорослих;
- оцінка, аналіз потреб у навчанні дорослих громадян України, а також розроблення методики щодо визначення тематичної палітри, якості, територіальної і вартісної доступності освітніх програм;
- вивчення міжнародного досвіду діяльності комерційних структур і громадських організацій щодо надання освітніх послуг дорослим з метою пошуку перспективних напрямів його адаптації в Україні;
- осучаснення системи підготовки та перепідготовки викладачів для роботи з різними категоріями дорослого населення; організація та проведення систематичного навчання фахівців, які займаються питаннями організаційно-методичного забезпечення функціонування національної системи освіти дорослих;
- розробка й запровадження навчально-методичного, інформаційного забезпечення для системи освіти дорослих;
- поглиблення міжнародних зв’язків, осучаснення форм і методів співпраці з відповідними інституціями зарубіжних країн для вивчення досвіду і поширення власних напрацювань з питань освіти дорослих.
У сфері економічного забезпечення:
- розробка і впровадження у практику механізму стимулювання й заохочення громадян щодо навчання впродовж життя, а також роботодавців щодо участі у пролонгованому навчанні працівників;
- культивування інвестиційної привабливості освіти дорослих із подальшою розробкою механізму багатоканального та різнорівневого фінансування освіти дорослого населення.
6. Фінансове забезпечення та етапи реалізації концепції
Обсяги і джерела фінансування видатків, пов’язаних із реалізацією концепції, визначаються у плані заходів.
Реалізація Концепції відбуватиметься у три етапи упродовж 2009-2014 років.
Перший етап: 2009-2011 – розробка й удосконалення нормативно-правової бази; розробка плану заходів щодо розвитку системи освіти дорослих в Україні.
Другий етап: 2011-2012 – розвиток організаційно-управлінських механізмів у галузі освіти дорослих.
Третій етап: 2012-2014 – налагодження діяльності складових системи освіти дорослих.
Формування та удосконалення системи освіти дорослих дозволить:
- визнати освіту дорослих, у т. ч. і неформальну, невід’ємною складовою системи освіти України, що забезпечує право кожного громадянина України на неперервну освіту впродовж життя;
- розвивати освіту дорослих як цілісну систему, що відтворює гарантії і права кожного громадянина країни на неперервну освіту впродовж життя;
- зорієнтувати освіту дорослих на загальнолюдські цінності, ідеали гуманізму; гармонізувати інтереси особистості й суспільства, а також зробити її доступною для усіх верств населення;
- створити об’єктивні умови для максимального розвитку особистості, реалізації усіх особистісних потенційних можливостей, що сприятиме як її адаптації до мінливих соціально-економічних умов, так і соціальній захищеності дорослої людини;
- оновлювати і поглиблювати знання, удосконалювати вміння, набуті людиною до входження у сферу оплачуваної трудової діяльності, що забезпечуються системою установ і освітніх програм, спрямованих на здобуття нових знань і подальше їхнє збагачення;
- створити умови для організації освіти дорослих і просвітницької діяльності та подальшої інтеграції України до світового освітньо-культурного простору як впливового чинника соціально-економічного розвитку країни;
- визначити шляхи взаємодії і партнерства державних органів, недержавних і громадських організацій;
- ураховувати специфіку культурно-освітніх потреб різних категорій дорослого населення;
- визначити статус педагогічного персоналу для освіти дорослих;
- забезпечити законодавче врегулювання проблемних питань у галузі освіти дорослих;
– створити інформаційно-комунікаційний простір освіти дорослих із подальшим започаткуванням відповідних веб-сторінок, просвітницьких бю
